ооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооо

Конференція „Протидія терористичній діяльності: міжнародний досвід і його актуальність для України”+Відео

Правові колізії на захисті терористичних організацій Л/ДНР або відсутність політичної волі

 

2014 рік з анексією Криму і російською агресією на Сході України мав би бути визначений роком зміни не тільки громадської свідомості, а й швидкими змінами в правовому полі. Нажаль ми  маємо лише актуалізацію питання. Про це говорили під час конференції «Протидія терористичній діяльності: міжнародний досвід і його актуальність для України», яку організувала Національна академія прокуратури України, де саме і проходив захід. Так чи є в Україні шанс визначити Л/ДНР терористичною організацією, а АТО нарешті назвати війною?

Конференція зібрала під дахом Академії представників наукового світу: правознавців, юристів, представників СБУ, Прокуратури. Сам захід сміливо можна було назвати міжнародним, тому що на ньому був присутній радник Посольства Польщі в Украйні Роберт Дуда, а Мірослава Джевіцька розповіла про діяльність створеного на початку 2008 року Антитерористичного центру у Польщі.

Українські фахівці також розповіли про структуру і роботу Штабу Антитерористичного центру СБУ. Помічник начальника штабу Олександр Козенко надав деякі цікаві факти: «Протягом трьох кварталів поточного року зафіксовано 182 терористичні прояви проти категорій «політики», «військослужбовці». Протягом року, за результатами дев’яти місяців, були скоєні 2 464 злочини, що мають криміногенне підґрунтя. Розслідування вказаних злочинів здійснюють органи досудового розслідування СБУ і мають терористичні ознаки». А ще за цей час пройшли 1 576 акцій, були здійснені 656 терористичних акти. Все це впливає на рівень терористичної загрози. Кожній області призначений різний рівень терористичної загрози. В Луганській і Донецькій областях найвищий рівень – червоний. И це зрозуміло — частину саме цих областей окуповано російськими військами. На цих територіях діють дві терористичні організації ЛНР і ДНР, зі статусом яких Україна досі не може визначитись.

Борис Леонов, науковий співробітник Національної академії СБУ, в своєму виступу надав вичерпну інформацію про те, чому в Україні досі немає закону, за яким ми мали б визнати Л/ДНР терористичними організаціями. 25 квітня 2015 року РНБОУ запропонувала ГПУ вжити заходів щодо визнання Л/ДНР терористами. Але рішення Прокуратури про визнання цих організацій терористичними не має жодних юридичних наслідків, тому що Закон про тероризм встановлює судовий порядок їх терористичними, хоч і не регламентує цей порядок. Ще з 2011 року СБУ запропонувала законопроект «Про визнання організацій терористичними». Цей законопроект, який передбачав всі моделі можливих терористичних організацій під час подання його до парламенту, який зареєстрований під номером 1840, зазнав істотних змін. Депутати запропонували крім судового рішення внести також не  судову процедуру, а саме через рішення РНБОУ і подання його до ВРУ. А вже ВРУ голосує про це питання під час засідання. Ця пропозиція перешкодила просуванню законопроекту.

«Ми розуміємо, що РНБОУ – це політичний орган. Такий позасудовий порядок був сумнівним з правової точки зору», — зазначив Борис Леонов, провідний науковий співробітник Національної академії СБУ.

Цей законопроект був відкликаний, замість нього  був запропонований альтернативний законопроект 2139. Крім рішення Верховного суду за поданням СБУ має можливість або РНБОУ внести організацію до реєстру терористичних. Але у разі визнання їх такими повноваженими органами іноземних  держав, якщо їх діяльність загрожує національним інтересам України. Цей законопроект і зараз перебуває в Парламенті, але й до нього є критичні зауваження. Але відсутність чіткого закону про визнання організації терористичною негативно відображається на боротьбі з тероризмом в Україні.

Під час конференції правознавці, науковці багато разів ставили питання про обґрунтування змін до законів і впровадженню нових реформ. Тому вже на прикінці виступів стало зрозуміло, що наукова думка досі на етапі актуалізації  питань і ще не мають досліджень, які допомогли би силовим відомствам, законодавчій владі робити обґрунтовані поправки до законів. Склалося враження, що на Конференції були присутні дві сторони цього процесу: теоретики і практики. Практики пропонують зміни до існуючого законодавства і правових актів. В той час теоретики здивовані відсутністю досліджень та аналізу. Але ж саме науковці за останні два роки повинні були напрацювати не один том досліджень, наукових робіт, які б привели законодавство до реалій.

Тому Україна ще на шляху до вирішення юридичних колізій, а не об’єднана задля перемоги над російським агресором. Л/ДНР визнані терористичними організаціями в деяких країнах, які  здивовані нашим трактуванням подій на Сході. В Україні офіційно називають події — АТО, замість україно-російською війною.

Можливо, в нас ще є час. Але війна впливає на економічні показники, соціальний рівень, психологічне становище в країні. Невдоволення населення зростає. Як приклад, в 2017 році планують надати субсидії 9 млн. родин, а це майже пів населення України. Не вирішення низки питань, в тому числі і в правовому полі, призведе до погіршення криміногенного становища, а слідом і до підвищення терористичної загрози в усіх її проявах від насильства до інформаційних атак країни агресора.

Питань залишається багато, а час спливає. Ми можемо лише щиро подякувати Національній академії прокуратури України, яка організувала цю Конференцію. Можливо, подібні заходи приведуть до тями не тільки науковців, а й депутатів. Без політичної волі наразі неможливо подолати правові колізії.

Алекс Беккер

Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on VKShare on Google+Print this pageEmail this to someone